З початку повномасштабної війни ціни на пальне в Україні суттєво зросли. Компаніям довелося змінювати постачальників, вибудовувати нову логістику, справлятися з дефіцитом пального й високим попитом на нього.

Експерти паливного ринку підвели підсумки року для галузі та розповіли Mind, які виклики постали перед гравцями ринку нафтопродуктів із початком повномасштабного вторгнення. Як ембарго на російські нафтопродукти може змінити український і європейський ринки, чи може повторитися дефіцит пального та які ціни на пальне очікувати 2023 року.

Початок війни та розв'язання основних проблем галузі

До повномасштабного вторгнення агресора Україна здебільшого імпортувала нафтопродукти з білорусі, російської федерації, Республіки Литви та Румунії залізничним транспортом. Були постачання і морськими шляхами з різних країн. Але 24 лютого 2022 року все змінилося. Залишився лише автомобільний шлях, який до повномасштабного вторгнення забезпечував лише 3% від усього імпорту. Жодна країна Європи за останні 50 років не стикалася з подібним викликом – повністю перебудувати логістику за декілька тижнів. Альтернатив автомобільним постачанням палива не було.

Більшість перевізників не тільки технічно не були готовими до закордонних поїздок, вони намагалися подолати цілу низку організаційних проблем. Це і отримання відтермінування мобілізації (бронювання) водіїв, і оформлення закордонних паспортів водіями та міжнародних ліцензій підприємствами-перевізниками, митних свідоцтв, технічних сертифікатів на технологічний транспорт і багато інших деталей, що в умовах воєнного стану здавалося неможливо реалізувати в доволі стислі строки.

«Більшість цих питань за підтримки уряду України вдалося вирішити буквально за лічені тижні. Уряд створив умови для оперативного ввезення пального з-за кордону: встановили пріоритетність в’їзду автотранспорту з нафтопродуктами до України, позачергове митне оформлення пального на кордонах, впровадили страхування залізничних й автоцистерн, а також суден інших країн, які транспортують пальне. Додатково скасували акцизний збір на нафтопродукти, ПДВ знизили з 20% до 7%. І головне – скасували регулювання роздрібних цін на пальне, що дозволило операторам роздрібних мереж збільшити запаси нафтопродуктів. Спільні зусилля уряду та нафтотрейдерів дали значний результат», – розповів генеральний директор ПІІ «АМІК Україна» Аудрис Стропус.

За допомогою онлайн-зустрічей «ПАЛИВО/АВТОЛОГІСТИКА» з Міністерством інфраструктури вирішувалися нагальні питання як перевізників, так і постачальників пального в країну. Окремо створений чат дозволив усім учасникам процесу задавати питання і за лічені хвилини отримувати відповіді від працівників міністерства.

Паралельно вибудовувалися ланцюги постачання залізничним транспортом. У цьому виді доставки були свої технологічні завдання. Як приклад, залізнична колія між Польщею та Україною, як і багатьма країнами ЄС, мають різницю (ЄС – 1435 мм, Україна – 1520 мм). Це основний фактор, який впливає на строк доставки палива в Україну і, як наслідок, на швидкість оборотності залізничних цистерн, що надалі позначається на пропозиції вільних вагоно-цистерн на ринку цього виду транспорту. Натомість створення пунктів перевалки нафтопродуктів з вагоно-цистерн на автотранспорт дозволили оптимізували цей процес.

Посилання на повну статтю в Mind.